Героїзм юних українців в обороні Батьківщини під Крутами в 1918 р.

Мета: поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави; формувати національну свідомість школярів; виховувати патріотів, повагу до синів-героїв держави; розвивати пізнавальні інтереси; виховувати любов до рідного краю, його історичного минулого і сучасності.

Обладнання: відео фрагменти «Бій під Крутами», «День пам'яті героїв Крут», ілюстрації, плакати з висловами

Безвусі, юні, вічно молоді,

ви склали голови за рідний Київ,

скріпивши крок державницькій ході

вписавши подвиг у свободи вияв

Я. Славутич

Хід заходу

 Доброго дня. Сьогодні наша виховна година присвячена подіям, які відбувалися 29 січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Довгий час історія подій під Крутами залишалася поза увагою офіційної історіографії СРСР і обростала міфами і вигадками з обох боків. Що насправді відбувалося тоді? Яке значення мали ті події для нашої історії та сучасності? Про це ми сьогодні й поговоримо.

Перегляд відео фрагменту «Бій під Крутами»

https://www.youtube.com/watch?v=9AF7HYDnr-k

https://www.youtube.com/watch?v=9AF7HYDnr-k

…Ще недавно Софійський майдан

Серед прапорів ріс аж під небо.

А вже нині — не наш Ромодан

І — нема вже полків на потребу!

І палають Дніпра береги,

І здались уже Харків, Полтава, —

Топчуть землю святу вороги,

Гине воля здобута і слава.

І у крові полощуть мечі,

Розлилась червона потопа —

І мордують людей тисячі…

Що їм Бог, і закон, і Європа!

Вони смерть лиш несуть і пожар,

І неволю, і люту руїну —

/ не видно вже сонця з-за хмар…

І солома жере Україну!

І ось триста юнацьких грудей

На московські повстало гармати, —

Триста хлопців безвусих — дітей —

Забажало за край свій сконати!

Триста хлопців — як шовки, як цвіт,

Що на досвітку виріс у зорях, —

Триста хлопців, і кожний привіт

Свій шле у пожарах.

На червоно зогрівсь кулемет —

І вже далі набоїв немає, —

Але кожний лишає сонет

Україні на снігу кривавий!

Триста хлопців безвусих — дітей,

Триста хлопців, соколів, рекрутів

Із піснями на грім батарей

В бій останній двигнулись на Крути!

Звучить пісня «Балада про Крути»

https://www.youtube.com/watch?v=Umtnu8ASxMA

https://www.youtube.com/watch?v=Umtnu8ASxMA

 Берестечко, Лисоня, Крути… Все це трагічні сторінки нашої історії. Бій під Крутами займає серед них особливе місце. Там на бій з жорстоким ворогом стали юнаки, які ніколи в руках і зброї не тримали, — студенти Київського університету Святого Володимира та учні гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства. Їх було триста. І вони поклали голови за волю України.

Перегляд відео фрагменту «День пам’яті героїв Крут»

https://www.youtube.com/watch?v=pLcng_l4l5whttps://www.youtube.com/watch?v=pLcng_l4l5w

Земля дрижала. Схід вогнем горів.

Сурмили сурми. Гримали гармати.

А в їх очах, вогнистих та завзятих,

Палав святий, благословенний гнів.

Ішли, де більшість снігових полів.

Ішли, де більшість снігових полів.

Де смерть взялася з вітром танцювати.

Свистали кулі… Рвалися гармати,

І — постаті майнули в вир вогнів.

І погоріло… Порохом зайшло…

Могилок триста заросло травою.

А ти, як все усміхнене село,

Сниш сині сни в солодкому спокою.

 Бій був запеклим і тривав до полудня. Молоді воїни билися відчайдушно, виявляли зразки хоробрості. Та сили були надто нерівні. Побачивши безперспективність подальшої битви, комендант юнацького куреня дав наказ відступати. Але поки це слово дійшло з одного боку колії, де були юнаки старшинської школи, на протилежний, до студентів, хтось замінив слово «відступати» на «наступати». Юнаки-курсанти відійшли назад, а студенти кинулись вперед… На смерть. Пішли на ворога з багнетами, бо набоїв уже не було. І падали, падали у нерівному бою. Коли зачорніла ніч, на крутянських полях лежали сотні трупів.

На Аскольдові могилі

Поховали їх —

Тридцять учнів- українців,

Український цвіт! —

По кривавій, по дорозі,

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадницька рука? –

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка…

На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай! —

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих, –

На Аскольдовій могилі

Поховали їх.

П. Тичина

 Кров під Крутами не була пролита марно. З неї, наче з безсмертя, розцвітають пелюстки Волі. Вже 29 січня 1919 року, на роковини бою під Кругами, до Аскольдової могили, до могили Героїв прийшли студенти й гімназисти. Вони дали клятву на вірність Україні, на вірність тим ідеалам, за які життям заплатили герої.

 Похорон відбувся з військовими почестями, за державний кошт. Домовини з тілами вбитих і розстріляних були вкриті малиновими китайками і поставлені на селянські вози. Похоронна процесія пройшла через місто. Організаційний комітет оголосив постанову про спорудження пам’ятника полеглим героям. Події, що невдовзі, як лавина, прокотилися Україною, звели нанівець здійснення цього задуму. І лише на теренах західних областей України стало традиційним відзначати День пам’яті загиблих героїв.

Крути, без сумніву, були, є і будуть, завдяки героїзмові молодих студентів, однією з найславетніших сторінок нашої історії. «Під Крутами, — пише Б. Мартос, — було справді вбито й поранено біля 300 юнаків, кращих синів України: юнкерів, студентів високих шкіл, учнів технічних шкіл, гімназистів старших класів і 11 старшин, половина учасників бою. Це — наші герої. Святочно відзначаємо їхню світлу пам’ять…»

Триста юних одчайдухів,

Під Крутами — там молоде юнацтво

На прю криваву з ворогами стало,

За України славу, честь, багатство

Життя юнацьке там поклало.

Клянемось вам, ровесники-герої,

На вашу кров, на вільнославні Крути

Нам чину вашого і жертви пресвятої

Ніде, ніяк, ніколи не забути.

Клянемось вам — для оборони честі —

Ваш заповіт аж до кінця сповнити,

Підняти прапор, вгору ген піднести

До ясних зір, у сонячні блакиті.

Клянемось вам за щастя України

Усе віддати, все перетерпіти,

Щоб Україну двигнути з руїни,

Щоб Україні в славі заясніти.

За наш народ, за край веселий, гожий,

Клянемось у потребі дружно стати,

Добути правду. Поможи нам, Боже,

Благослови нас Ти, Пречиста Мати.

 виходять діти і світять свічки

Під Крутами впали студенти: Олександр Попович, Володимир Шульгін, Божко Божинський, Андрій Дмитерко, Сидір Пурік, Олександр Шерстюк, Борзенко-Конончук, Кирило Головащук, Чижов, Сірук.

 Нехай пам'ять про наших героїв, що загинули під Крутами, буде вічною. І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою Батьківщину.

Хвилиною мовчання вшануймо пам’ять героїв Крут.

(Хвилина мовчання).

 В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім незначна. Вона не є зразком військового мистецтва. Просто це символ нескореного духу нашої нації. Це пересторога тим, хто і нині сподівається поставити націю на коліна.

Історичні дати — не тільки пам'ять про минуле. Це також ключ до того, щоб в майбутньому уникнути помилок минулого. Українські юнаки загинули і власною кров'ю вписали героїчну сторінку в історію визвольних змагань нашого народу. Адже коли до такої свідомої самопожертви здатна молодь — нація незнищенна.